24 листопада в рамках міжнародної виставки продовольчої продукції Ukrainian Food Expo відбувся перший конгрес виробників та експортерів яловичини UKRAINIAN BEEF CONGRESS. Визнані експерти представили учасникам заходу доповіді щодо розвитку виробництва та експорту високоякісної продукції і секрети роботи у вигідних нішах на найбільш маржинальних ринках. Крім того, кожен учасник отримав бізнес-план відгодівлі бичків молочних порід, розроблений в рамках спеціального проекту FAO та ЄБРР.

Захід відкрила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Вона зазначила, що Мінагрополітики вбачає в секторі тваринництва велику перспективу для економіки України та експорту.

За її словами, тваринництво потребує більшої уваги з боку Уряду та керівництва країни, тому в проекті Держбюджету заплановано виділити 2,3 млрд грн на його підтримку.

Тематичні виступи розпочав економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак. Він додав, що наразі Україна майже не експортує яловичину, хоча потенціал цієї галузі протягом наступних 4-5 років за умови професійного маркетингу, масштабної і глибокої переробки та ефективної зернової відгодівлі дозволяє вийти на суму 2 млрд дол. США експортної виручки.

«В процесі вивчення ринків, особливо США, вітчизняні фахівці зрозуміли, що Україна має чудові умови для зернової відгодівлі ВРХ. Це чудовий спосіб отримати м’ясо за вигідною ціною», – зазначив він.

Значну увагу експерт приділив можливостям експорту яловичини до країн Близького Сходу та Північної Африки.

Радник Групи Світового банку з питань харчового законодавства Катерина Онул розповіла про перспективи виходу на ринок Китаю. За її словами, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) разом із Держпродспоживслужбою та Мінагрополітики вже готують підприємства до проходження відповідних інспекцій з Китаю та роботі на даному ринку.

Вона виділила рад причин, які це блокують: відсутність системи простежуваності; відсутність аналізу ефективності процесів; використання старого обладнання; ігнорування правил захисту тварин; «паперовість» системи НАССР; не проведення аналізу процесів, які проходять на виробництві. Причиною цих проблем є те, що оточення не сприймає введені правила, не обізнана щодо них та недостатньо мотивована.

Каролі Монійо, фахівець Французького інституту скотарства, розповіла слухачам про ринок яловичини в ЄС: «Третина всіх об’ємів яловичини продається між країнами ЄС. З 2015 року після відміни молочних квот поголів’я у Євросоюзі почало зростати. Маючи 4,2 млн корів м’ясних порід Франція експортує щороку понад 1 млн телят для відгодівлі. Кожне друге теля експортується в Італію на відгодівлю. Найбільше ж яловичини споживають у Франції та Швеції».

У свою чергу, Пер Сьодерлюнд із дистриб’юторської компанії Suma Gourmet General Trading LLC поінформував про вимоги арабського світу до української яловичини.

«Жителі країн перської затоки споживають 70 млн яловичини на душу населення. Вони мають суворі вимогу, пройшовши які можна зайняти маржинальну нішу на ринку. Тому важливим завданням для України є відхід від продажу охолоджених чвертей тварин та виробництво окремих розрізаних охолоджених частин», – наголосив він.

Втім, як зазначив міжнародний експерт з птахівництва та ВРХ Євген Шатохін, поки що Україна концентрується на ринках близького зарубіжжя. За 6 місяців поточного року найбільшими імпортерами української яловичини стали Білорусь,  Казахстан, Азербайджан і Грузія.

Віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ) Любомир Дикун поінформував про переваги України для вироблення якісного стейкового м’яса: «Дешеве зерно, дешевий вхід у бізнес при наявності ферм, доступність дешевих телят, географічна близькість до ринків збуту». Він підкреслив, що наразі Україна знаходиться на стадії активізації бізнесу виробництва яловичини і господарства-учасники АВМ – одні з перших, хто починає реалізувати цю справу.

Олександр Свириденко із Sealed Air поділився всіма секретами правильного пакування охолодженої яловичини, яка може зберігатися до 120 днів.

Експерт компанії T-Bone Денис Кривенко розповів про культуру споживання мармурової яловичини та маркетинг такої продукції.

Про ситуацію на світових ринках яловичини говорив незалежний експерт Володимир Гонтар. Він підкреслив, що найбільшим виробником яловичини у світі є Китай, а найстрімкіше зростання виробництва у найближчі роки спостерігатиметься у США, Бразилії, Росії, Мексиці, Індії, Аргентині, Туреччині і Таїланді.

Василь Говгера, аналітик відділу агробізнесу ЄБРР зазначив, що кооперативна модель ринку яловичини – це ключ до найвищого рівня конкурентоздатності України на світовому ринку. Відтак, він виділив важливі етапи кооперації – кооперативний торговий дім, кооперативні відгодівельники, кооперативна бійня, над створенням яких необхідно починати працювати українським виробникам.