23 листопада у Києві паралельно з Міжнародною продовольчою виставкою Ukrainian Expo Food відбулася Конференція «М’ясний бізнес». Організатор події — Рада з питань експорту продовольства (UFEB). Подія об’єднала близько ста представників м’ясопереробної галузі, українських та закордонних експертів.

Конференція охопила широкий спектр питань — від виробництва м’яса, епізоотичних викликів до проблем сектору м’ясопереробки та нових експортних ринків.

Першим до слова запросили аналітика ФАО, Андрія Панкратова. Він поділився тенденціями ринку свинини, яловичини та птиці в Україні.

«Цьогоріч в Україні відчутно скоротилося поголів’я свиней, ми навіть говоримо про найнижчий показник за часи незалежності. Щодо ВРХ, то тут ситуація наступна: у господарствах населення кількість тварин зростає, а в промислових, — навпаки. Скорочення сягнуло 5%», — зазначив аналітик.

Він також зауважив, що у наступному році не варто очікувати суттєвого зростання виробництва м’яса:

«Щодо яловичини, виробництво залишиться на рівні 2017-го, коли воно дещо зросло. По свиням — ресурс вичерпано, тому варто чекати і зменшення виробництва свинини. На Вінниччині запланований запуск чергової черги птахокомплексу, тому виробництво птиці зростатиме».

Спікер наголосив, що незважаючи на ті виклики, з якими стикалися оператори всіх трьох напрямків — епізоотичні й економічні — індекси умовної прибутковості виробництва м’яса зросли. Так, порівняно з минулим роком цей показник додав 15%, 22% та 12% для яловичини, свинини та птиці відповідно.

Володимир Гонтар, експерт ринку зауважив, що українська продукція має значний потенціал на міжнародному ринку, оскільки світове споживання м’яса зростає у більшості регіонів. Але він наголосив, що український виробник повинен подумати про «нетрадиційну» продукцію, яка може зацікавити закордонних споживачів.

Продовжилася конференції виступом Валерія Погуляєва, експерта з питань м’ясопереробки.

«Виробникові м’ясних виробів доволі складно вийти на експорт та й працювати на внутрішньому ринку теж не просто. Доводиться конкурувати з недобросовісними бізнесами. Щоб працювати успішно, треба розуміти, в чому програєш. Наприклад, краще мати експериментальний цех, для створення нових продуктів. Споживач постійно чекає на нову продукцію. По друге, ринок розділився навпіл: частина споживачів шукає дешевизни, інші — якість. Так, щоб не «опускати» свій бренд до рівня «сірої зони», порада — мати 3 бренди, орієнтовані на різні споживацькі сегменти».

Детальніше про настрої та вподобання споживачів розповів Андрій Мокряков, експерт компанії Pro-Consulting під час виступу.

«Відсоток населення, яке орієнтується на ціну, а не на якість, зріс порівняно з попередніми роками до 89%. А кількість споживачів преміальної продукції, навпаки, зменшилася. Виробники ж орієнтуються на більшість, а тому здешевлюють вартість продукції, дуже часто ціною якості».

Тим не менш, він наголосив, що нині в Україні зростає попит на нішеву продукцію, наприклад з м’яса гуски, качки тощо. Більшою популярністю почали користуватися і крафтові ковбаси та organic, зокрема через нові, цікаві смакові якості продукції, а також довіру до дрібного виробника, який дуже дорожить своєю репутацією.

Обговорення епізоотичних проблем — АЧС, пташиний грип, нодулярний дерматит тощо — виокремили у панельну дискусію. Так, спікери Олексій Клименок та Віталій Башинський розповіли про законодавчу базу, яка дозволяє виробникам продовжувати роботу в складних умовах та загрози, які зачеплять усіх операторів ринку.

«Сьогодні в Україні доволі складна епізоотична ситуація — поширення АЧС, загроза заносу нодулярного дерматиту ВРХ. Зі спалахами пташиного грипу вдалося впоратися. Але це ті хвороби, які впливають не лише на роботу виробників, але й переробників, а також на імідж України як експортера», — наголосив Віталій Башинський, національний експерт ФАО.

Якого обладнання потребують світові виробники м’ясних продуктів окреслила Амалія Мінасян, експерт компанії GEA:

«Обладнання для виробництва ковбас, сосисок і не тільки, глибокої переробки хоча й інноваційні, вони вже використовуються українськими компаніями. Це високотехнологічні машини, які відповідають найвищим вимогам, — наприклад перехід від процесу до процесу і безперебійна робота впродовж 24 годин».

Рита Поліщук, експерт ринку м’яса розповіла про Африку, як потенційний ринок для експорту м’ясопродуктів.

«Йти в Африку безперечно треба, але робити це варто орієнтуючися на власний досвід. Перший продукт який має місце в Африці — яловичина. Але вона популярна переважно через її вартість, а не смакові якості. Другий продукт – риба. Її споживання на рік – 9 кг особа. Курятина – «зірка м’ясної сцені» Африки, оскільки вона дешева, її може дозволити собі більшість населення. Свинина, безперечно теж має перспективи, але це дорожче м’ясо», — розповіла спікер.

Вона наголосила, що секретів експорту до Африки не існує. Питання в тому, чи готова компанія до незвіданих ринків, і втрат продукції на перших порах, оскільки доволі складно знайти «правильних» партнерів.